Андрій Курков. Сірі бджоли книга I з IV (Шрифт Брайля)

...У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, за-лишилися жити лише двоє — пенсіонер сорока дев’яти років Сергій Сергійо-вич і його колишній однокласник Пашка. І вони, маючи абсолютно проти-лежні погляди на життя, змушені миритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого — сепаратисти. Головна турбота Сергійови-ча — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл — всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам поки не уявляє, які ви-пробування чекають на нього і на його бджіл. Після не зовсім вдалої зупинки біля Запоріжжя він вирішує їхати з бджолами до Криму, до татарина, з яким познайомився понад двадцять років тому на з’їзді бджолярів. Він навіть уявити собі не може, що літо, проведене в Криму, навчить його не довіряти не тільки людям, а й власним бджолам.